З історії виникнення тригонометрії

Багато понять і фактів, які тепер належать до тригонометрії, були відомі ще дві тисячі років тому. Засновниками тригонометрії вважають перших грецьких математиків Гіраха і Птолемея.

Відокремлення тригонометрії в окрему науку пов’язано з ім’ям азербайджанського математики Насіреддіна Тусі (1201-1274), який вперше розглянув її як особливий розділ математики.

Сучасного вигляду тригонометрії надав великий математик XVIIIст. Л. Ейлер (1707-1783). Він першим увів відомі позначення тригонометричних функцій, розглянув функції довільного кута, вивів формули зведення, визначив знак тригонометричних функцій у чвертях.

Слово «синус» - латинського походження, з’явилося як спеціальний термін у працях з астрономії великого індійського вченого Аліабхатта (476-550).

Слово «косинус» - набагато молодше, воно є скороченням латинського словосполучення «комплементу синус», тобто «додатковий синус», і також виникло в астрономії.

Поняття «тангенс» виникло у зв’язку з розв’язуванням задачі на визначення довжини тіні. Поняття «тангенс», «котангенс» уведено в X чтолітті арабським математиком Абу-л-Вефою (940-998), який склав і перші таблиці для знаходження тангенсів і котангенсів кутів.